Мігрень: секрети успішного лікування
Мігрень — більше, ніж просто головний біль. Це хронічне захворювання, яке характеризується значною варіабельністю тяжкості нападів. Саме цей факт змушує переважну більшість людей весь час шукати нові засоби для усунення головного болю [1]. Однак, незважаючи на їх різноманітність, більшість пацієнтів відчувають незадоволеність лікуванням. На їхню думку, найчастіше причинами низької ефективності засобу є тривалий час початку дії (87%), неповний або непостійний знеболювальний ефект (84%), повернення головного болю (71%) та безліч побічних ефектів (35%) [2]
Як визначити оптимальність терапії?
Кожен пацієнт із мігренню потребує динамічного спостереження для контролю оптимальності призначеної терапії. Зокрема, для оцінки дієвості препаратів та виключення можливого зловживання ними рекомендують ведення щоденника або календаря [2].
Для оцінки ефективності фармакотерапії мігренозних атак пропонується використовувати наступні показники:
- купірування болю протягом 2 год; поліпшення стану пацієнта (зниження інтенсивності болю від вираженої до помірної або легкої, або повне купірування протягом 2 год);
- ефективність купірування двох атак із трьох;
- купірування головного болю і відсутність необхідності застосування анальгетиків в наступні 24 год [3].
Які препарати можна застосовувати для усунення нападу мігрені?
До першої групи препаратів, призначених для купірування нападів мігрені, відносяться прості анальгетики (ацетилсаліцилова кислота і нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ)), до другої — спеціалізовані засоби — триптани (селективні агоністи серотоніну 5НТ1-рецепторів) і ерготамін [4].
В якій ситуації препарати якої групи краще використовувати?
Вибір між специфічними та неспецифічними засобами також може залежати від характеристик мігренозних нападів, які навіть в одного й того самого пацієнта можуть потребувати застосування різних препаратів.
У лікуванні мігрені використовують два підходи: ступінчастий і стратифікований. При використанні обох варіантів можливе застосування і НПЗЗ, і триптанів. При ступінчастому підході спочатку використовуються НПЗЗ, а потім, за їхньої неефективності, спеціалізований засіб. При стратифікованому підході визначаються інтенсивність головного болю і вираженість, а також зниження функціональної активності пацієнта. Так, при легкій інтенсивності головного болю рекомендується НПЗЗ, при середній і вираженій — триптани [5]. Недоліками ступінчастого підходу є втрата часу для використання триптану, що дуже суттєво, і збільшення кількості препаратів на один напад.
Таким чином, триптани рекомендовані як препарати першої лінії при помірному та сильному головному болю або при головному болю будь-якої тяжкості, якщо неспецифічні засоби не забезпечують адекватного полегшення [1].
Коли доцільною є комбінація НПЗЗ та триптанів?
З одного боку, триптани є більш дієвими, ніж НПЗП, та ефективними в будь-який період нападу (при цьому їхнє раннє застосування підвищує ефективність лікування) [1, 6, 7]. З іншого боку — комбіноване застосування НПЗЗ та триптану прискорює час настання знеболювального ефекту та запобігає поверненню мігрені [7, 8].
Можливість комбінації триптану та НПЗЗ зумовлена комплексним впливом цих препаратів на різні механізми патогенезу мігрені, а також відмінностями в їхній фармакокінетиці. Особливо доцільним є спільне раннє застосування в пацієнтів із важким перебігом мігрені, а також використання НПЗЗ у фазу аури [7]. Таким чином, комбіноване застосування НПЗЗ та триптану дозволяє ефективніше усувати головний біль та попереджати рецидив мігрені [7, 8].
При цьому слід пам’ятати, що для пацієнтів із нудотою, яка пов’язана з мігренню, доцільнішою є монотерапія триптанами [9].
Чому саме ризатриптан?
Результати численних рандомізованих контрольованих досліджень, які було проведено протягом останніх 25 років, демонструють високу ефективність та оптимальний профіль безпечності при використанні триптанів [1, 6]. Зокрема, представник другого покоління ризатриптан цілком справедливо називають одним з триптанів, найбільш наближених до гіпотетично «ідеального» протимігренозного лікарського засобу через доведену ефективність та сприятливий профіль безпеки.
Зокрема, в пацієнтів, які приймали ризатриптан 10 мг у формі таблеток або капсул, відзначено найкращий терапевтичний результат порівняно з іншими лікарськими засобами (інші триптани, НПЗЗ тощо) щодо часу зменшення вираженості болю протягом 2 год, досягнення безбольового статусу протягом 24 год, відновлення нормальної життєдіяльності [6].
Різоптан® — це ризатриптан виробництва ТОВ «Фарма Старт» групи компаній «Асіно» (Швейцарія) для невідкладного лікування головного болю при нападах мігрені з аурою або без неї.
Різоптан® відповідає високим міжнародним стандартам якості, що є запорукою його ефективності та безпеки.
Література
- Табеева Г.Р. Эффективная фармакотерапия // Неврология и психиатрия. 2010:1.
- Silberstein S. et al. Probable migraine in the United States: results of the American Migraine Prevalence and Prevention (AMPP) study // Cephalalgia. 2007 Mar; 27 (3):220-9.
- Tfelt-Hansen P., Block G., Dahlof C., et al. Guidelines for controlled trials of drugs in migraine: second edition. Cephalalgia 2000;20:765–86.
- Ferrari M.D. Triptans (serotonin, 5-HT1B/1D agonists) in migraine: detailed results and methods of a metaanalysis of 53 trials / M.D. Ferrari, P.J. Goadsby, K.I Roon., R.B. Lipton // Cephalalgia. — 2002. — 22. — 633-658.
- Steiner T.J. et al. European principles of management of common headache disorders in primary care // Journal of Headache and Pain. 2007; 8 (supplement 1): 3-47.
- Ризатриптан в лечении мигрени // Український медичний часопис. 2016: 4 (114).
- Амелин А.В. НПВП и триптаны при мигрени: раздельно или вместе? // Гострі та невідкладні стани в практиці лікаря. 2011:4 (28).
- Duman Т., Dede H., Şeydaoğlu G. Comparison of triptans, NSAID and combination in migraine attack treatment // Agri. 2016: Jul;28(3):143-149.
- Ng-Mak DS. et al. Acute migraine treatment with oral triptans and NSAIDs in a managed care population // Headache. 2008 Sep; 48 (8):1176-85.
UA-RIZO-PUB-112018-010
Р. П. МОЗ України: №UA/15160/01/01, Наказ МОЗ України від 18.05.2016 №453.
Повна інформація знаходиться в інструкціях для медичного застосування препаратів. Інформація для медичних і фармацевтичних працівників, для розміщення в спеціалізованих виданнях для медичних установ та лікарів, і для розповсюдження на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики.
“Фармацевт Практик” #11′ 2018
