АктуальноСтатті

Національний фармацевтичний університет: зберігаємо традиції, створюємо майбутнє

08/09/2021

Єдиний вітчизняний університет вищої фармацевтичної освіти відзначає 100-річний ювілей

Освіта з традиціями

Котвіцька Алла Анатоліївна, ректор НФаУ, доктор фармацевтичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, кавалер Ордена княгині Ольги III ступеня

Харківщина — колиска української фармації. Тож не дивно, що витоки сучасної фармацевтичної освіти знаходяться саме тут і сягають 1805 р. — часу, коли у новоствореному Харківському імператорському університеті було відкрито медичний факультет. На його базі проходили іспити на здобуття звання провізора, аптекаря та аптекарського помічника. Для кращої підготовки майбутніх фахівців згодом було організовано фармацевтичну лабораторію (1812 р.), де здобувачі могли отримувати знання із фармації, фармакогнозії та хімії.

За 100 років лабораторія перетворилася на потужний центр фармацевтичної освіти того часу і в 1903 р. мала власну бібліотеку (понад 340 книг), гарне устаткування (понад 1000 різноманітних приладів), гербарій, фармакогностичну колекцію, чотири колекції мікроскопічних препаратів, дві мінералогічні колекції і дві колекції фармацевтичних засобів. Напередодні війни майно лабораторії оцінювалося в 11 269 карбованців.

Перша світова позначилась на житті харків’ян передусім організацією госпіталів для поранених, тож затребуваність медичних і фармацевтичних кадрів була дуже високою. Зберігалась ця тенденція і під час революційних подій, і у період визвольних змагань. Розруха і голод змусили більшовиків впровадити нову економічну політику, а хвороби, що лютували, — зайнятися системою медичного забезпечення. Однак за минулі роки відбулося скорочення професійних кадрів через загибель на фронтах, розстріли та еміграцію, тому важливим завданням стала підготовка кваліфікованих кадрів.

Головне завдання якість освіти

У 1921 р. постановою Народного комісаріату охорони здоров’я України в Харкові (на той час столиці) було відкрито перший в Україні фармацевтичний інститут. Навчальний заклад готував фармацевтів вищої кваліфікації для аптек; спеціалістів із дослідження харчових і смакових якостей речовин, предметів домашнього вжитку; фахівців із судово-хімічного аналізу, а також працівників для хіміко-фармацевтичної промисловості. Першим ректором інституту було призначено Миколу Овксентійовича Валяшка (1871–1955), а викладачами і фундаторами стали відомі професори, діячі науки: М.П. Красовський, А.Д. Розенфельд, М.С. Бокаріус, М.А. Ангарська.

У перші роки існування інституту заяви до вступу подали 154 особи, з яких після складання іспиту було зараховано 93. Значна кількість абітурієнтів вже мали деякий досвід роботи в аптеках. У той же час на другий та третій курси зараховували студентів, які ще не склали іспити на звання провізора, але вже мали професійну підготовку, отриману на фармкурсах (загалом 42 особи). Термін навчання в інституті для студентів-фармацевтів становив три роки, а для спеціалістів-аналітиків і виробників хіміко-фармацевтичної промисловості — чотири.

Професорсько-викладацькому складу інституту вдалося створити потужну наукову школу. Так, ректор — М.О. Валяшко — брав активну участь у науково-дослідній роботі, зокрема в дослідженнях Українського інституту експериментальної фармації, а також заохочував до наукової діяльності викладачів та студентів. Разом із професорами М.П. Красовським та А.Д. Розенфельдом він працював над виданням Державної Фармакопеї 1924 р., а в 1928 р. започаткував видання «Фармацевтичного журналу». В 30-ті роки авторитет Харківського фармацевтичного інституту зростає, його позиції в світі фармацевтичної науки зміцнюється.

Окупація німецькими військами Харкова під час Другої світової війни змусила евакуювати інститут до Семипалатинська. Першочерговим завданням для співробітників стало виробництво дефіцитних на той час препаратів для шпиталів та аптек — ефіру для наркозу, уротропіну, натрію хлориду, калію йодиду, камфорної олії тощо. Але й викладацька діяльність не залишилась осторонь. Відчувалась нестача кваліфікованих кадрів, країна потребувала професіоналів. Тож у березні 1942 р. Харківський фармацевтичний інститут розпочав навчальний процес. Продовжилася підготовка спеціалістів і після повернення з евакуації у 1944 р. Інститут відновив роботу у напівзруйнованих приміщеннях. Завдяки самовідданій праці викладацького складу перший повоєнний випуск спеціалістів відбувся вже в грудні 1945 р.

Лідер фармацевтичної освіти

У 50–60-ті роки ХХ ст. ХФІ став потужним навчальним та науковим закладом, зміцнилась його матеріально-технічна база. Був розроблений і введений в дію новий навчальний план, за яким збільшилися термін навчання (до п’яти років) і кількість практичних занять (до 30 тиж). Більше уваги стали приділяти виробничій практиці в аптеках, контрольно-аналітичних лабораторіях, на фармацевтичних заводах. В 70-х роках з’являються нові спеціалізації — провізор-організатор, провізор-аналітик, провізор-технолог. У 80-х вдосконалення навчальних планів сприяло розширенню викладання медико-біологічних дисциплін. З метою дотримання високого рівня фахівців практичної фармації у 1984 р. при інституті почав діяти факультет вдосконалення провізорів.

З 1965 р. Харківський фармацевтичний інститут починає готувати спеціалістів-фармацевтів для зарубіжних країн. Більш ніж у 50 країнах світу працюють провізори з дипломами ХФІ. А збільшення кількості бажаючих отримати фахову освіту саме у Харкові привело до створення у 1974 р. окремого факультету з підготовки іноземних студентів.

Продовжувалась активна наукова робота. В інституті було відкрито аспірантуру, відбувався захист докторських та кандидатських дисертацій. Саме цьому навчальному закладу випала почесна місія прийняти делегатів І (1963 р.) та ІІІ (1979 р.) З’їздів фармацевтів України.

Компетентність умова успіху

У незалежній Україні інститут був реорганізований в Українську фармацевтичну академію, а з 2002 р. — у Національний фармацевтичний університет. Згідно з рейтингом ЮНЕСКО НФаУ має один з найвищих показників якості науково-педагогічного потенціалу серед українських університетів — 91%, а серед медичних ВНЗ посідає 4-те місце.

НФаУ — один з перших закладів вищої освіти України, який задля забезпечення якості роботи застосував світовий досвід. Систему якості було впроваджено та сертифіковано на відповідність вимогам міжнародного стандарту ISO 9001:2008 у 2015 р. А вже у 2018 р. система пройшла ресертифікацію на відповідність вимогам нової версії міжнародного стандарту ISO 9001:2015. У 2021 р. НФаУ отримав сертифікат на відповідність вимогам стандартів ISO14001:2015 та ISO 50001:2018, які підтверджують дію в університеті екологічного та енергетичного менеджменту. Наразі тут діє три стандарти ISO, а сама система набула статусу Інтегрованої системи управління (ІСУ НФаУ).

Високий статус лідера фармацевтичної освіти не дозволяє зупинятись на досягнутому. Пріоритетними напрямками діяльності університету є підготовка фахівців високої якості та активна наукова діяльність, інтеграція у світовий освітянський, науковий та інформаційний простір. За час свого існування у НФаУ було підготовлено понад 45 тис. спеціалістів фармацевтичної галузі. На сьогодні майже 15 тис. молодих людей здобувають освіту в університеті за спеціальностями: фармація; клінічна фармація; фітотерапія і нутриціологія; косметологія; технологія фармацевтичних препаратів; технологія парфумерно-косметичних засобів; оцінка технологій охорони здоров’я; промислова біотехнологія; фармацевтична біотехнологія; адміністративний менеджмент; економіка підприємств; логістика; менеджмент клінічних досліджень; менеджмент організацій та адміністрування; управління охороною здоров’я та фармацевтичним бізнесом; якість стандартизації і сертифікації; маркетинг; лабораторна діагностика; фізична терапія, ерготерапія; ветеринарна медицина.

Освітою майбутнього фармації опікуються 550 науково-педагогічних працівників на чолі з ректором університету Аллою Анатоліївною Котвіцькою, доктором фармацевтичних наук, професором, заслуженим діячем науки і техніки України. Навчальні програми НФаУ — це унікальні авторські розробки, створені на вимогу часу і з урахуванням потреб ринку.

Важливим напрямком роботи університету є наукові дослідження. Інтереси вчених НФаУ лежать як у площині фундаментальної науки, так і носять прикладний характер. Науковими здобутками дослідники діляться з професійною аудиторією в журналах, у яких університет є засновником або співзасновником — «Віс­ник фармації», «Журнал органічної та фармацевтичної хімії», «Соціальна фармація в охороні здоров’я», «Фармацевтичний журнал», «Фармацевтичний часопис», «ScienceRise: Pharmaceutical science». Портфоліо в галузі інтелектуальної власності викладачів університету складається з понад 1000 патентів України на винаходи та корисні моделі, понад 100 свідоцтв про реєстрацію авторського права, близько 10 свідоцтв України на знаки для товарів та послуг.

Громадська активність професорсько-викладацького складу НФаУ позначилась у розробці низки нормативно-правових актів державного значення (референтне ціноутворення, реімбурсація, імпортозаміщення тощо), а також в ініціативах із запровадження Дня фармацевта, створення Етичного кодексу фармацевта та ін.

НФаУ став місцем проведення Національних з’їздів фармацевтів України — V, VІ, VІІ та VІІІ, на які збирались представники всіх напрямків фармацевтичної галузі: виробників, дистриб’юторів, ритейлу, науки, освіти, державних органів, громадських та професійних організацій. Саме на цих заходах відбувалися знакові події — було розроблено та запропоновано до прийняття державну політику України щодо розвитку національного фармацевтичного сектора, інтеграції вітчизняної системи виробництва, контролю якості, клінічної практики, клінічного та доклінічного вивчення лікарських препаратів, дистрибуції та аптечної практики. На з’їздах було проголошено Указ Президента України від 7 вересня 1999 р. № 1128/99 «Про День фармацевтичного працівника» та Постанову Верховної Ради України від 8 вересня 2005 р. № 2876-IV «Про внесення змін до статті 10 Закону України «Про державні нагороди України», якою було встановлено звання «Заслужений працівник фармації України», прийнято Етичний кодекс фармацевтичних працівників. Під час цих заходів піднімались важливі питання щодо необхідності впровадження нової редакції Закону України «Про лікарські засоби» та розробки закону «Про  фармацевтичне самоврядування», включення фармацевтичного сектора до переліку пріоритетних галузей економіки, внесення змін до кваліфікаційних характеристик тощо. Національні з’їзди фармацевтів України стали майданчиком для презентацій перших видань «Фармацевтичної енциклопедії» та «Rx-index: Довідник еквівалентності лікарських засобів».

Тільки той, хто йде вперед, досягає мети. За роки свого існування Національний фармацевтичний університет став не тільки школою кадрів, але й осередком наукової та громадської діяльності. Постійне вдосконалення і впровадження інновацій дозволяють ось уже 100 років тримати високу планку. Вітаємо керівництво університету, науково-педагогічних працівників, співробітників, студентів з ювілеєм! Щиро зичимо нових досягнень і звершень!

https://rx.ua
ПЕРЕДПЛАТА
КУПИТИ КНИГИ