Нобелівську премію з медицини 2020 присуджено за відкриття вірусу гепатиту С
5 жовтня 2020 р. Нобелівський комітет оголосив імена лауреатів премії в галузі фізіології або медицини. Ними стали Харві Альтер (Harvey Alter), Майкл Х’ютон (Michael Houghton) і Чарльз Райс (Charles Rice) за відкриття вірусу гепатиту С
Нагадаємо, що гепатит можуть спричиняти кілька вірусів. Хвороба, спричинена вірусом гепатиту А, передається фекально-оральним шляхом, тобто через продукти чи воду, забруднені фекаліями інфікованої людини. Гепатит А не провокує розвиток хронічної хвороби печінки і рідко закінчується смертю. Натомість гепатит, спричинений вірусами В і С, передається контактом із кров’ю або іншими рідинами організму інфікованої людини та є більш небезпечним, зокрема може переходити у хронічну форму. В 1976 р. Барух Блумберг отримав Нобелівську премію за відкриття вірусу гепатиту В, яке він зробив у 1960-х.
В 1970-х американець Харві Альтер, який наразі очолює відділення інфекційних хвороб у Національному інституті здоров’я США, досліджував гепатит, що виникав у пацієнтів після переливання крові. Він виявив, що тестування донорської крові на віруси гепатиту А і В несуттєво впливає на частоту розвитку гепатиту після переливання крові. Нова форма хвороби отримала назву «гепатит ні-А, ні-Б».
Наприкінці 1980-х британець Майкл Х’ютон, який наразі завідує Інститутом прикладної вірусології Ла Ка Шинг в Університеті Альберти (Канада), а тоді працював у фармацевтичній компанії Chiron, зайнявся пошуками невідомого збудника. Він зібрав всю ДНК з крові хворої на цю форму гепатиту шимпанзе, клонував різні фрагменти та знайшов серед них такі, які розпізнавалися антитілами з крові людей, хворих невідомим гепатитом. Так йому вдалося виявити винуватця хвороби – РНК-вірус із сімейства флавівірусів, названий вірусом гепатиту С.
Залишалося довести, що саме цей вірус викликає гепатит у пацієнтів після переливання крові. В 1990-х до досліджень долучився Чарльз Райс з Університету Вашингтона в Сент-Луїсі (зараз він професор вірусологи в Університеті Рокфеллера). Він виділив ділянку генома, яку вважав критично важливою для розмноження вірусу гепатиту С, сконструював експериментальний вірус, який містив ці критичні ділянки, але не містив инактивируючих мутацій, та ввів його в печінку шимпанзе. В результаті у тварин розвинулися всі характерні для гепатиту симптоми.
Згідно з даними ВООЗ, наразі більше 70 млн осіб у світі живуть із хронічним гепатитом С. Ця хвороба спричиняє запалення та порушення функцій печінки та є однією з основних причин розвитку раку печінки. Сотні тисяч людей щорічно помирають від наслідків зараження гепатитом С. Своєчасне лікування може запобігти 95% цих смертей, і створення такого лікування стало можливим, завдяки цьогорічним лауреатам Нобелівки. Є надія, що завдяки наявній терапії в майбутньому вірус гепатиту С буде елімінований.
Читайте також: Сучасне лікування хворих на гепатит С без інтерферону вже доступне в Україні!
Ілюстрації: nobelprize.org
