Статті

Полівітаміни для профілактики: за і проти

Синтетичні полівітаміни сьогодні займають левову частку ринку препаратів і засобів для загальної профілактики та збереження доброго рівня здоров’я. Доцільність застосування таких препаратів є неоднозначною. Чи справді вони ефективні і безпечні?

Асортимент полівітамінних препаратів в Україні

Станом на 2019 р. авторами (І.Я. Городецька та О.Б. Блавацька) вивчено асортимент усієї сукупності вітамінних засобів та проаналізовано динаміку їхнього асортименту за 20 років (починаючи з 1999 р.) («Фарм. журнал», 2019). Об’єктами нашого дослідження були лише полівітамінні комплекси, які представлені у двох категоріях: лікарські засоби та дієтичні добавки (ДД). Розглянуто асортимент лікарських засобів — полівітамінних препаратів (коди АТХ: А11А, А11В), зареєстрованих в Україні станом на лютий 2020 р. (табл. 1)

Отже, на даний час в Україні зареєстровано 36 лікарських засобів — полівітамінів, майже половина з яких (17 позицій, 47,2% сегмента) — вітчизняного виробництва. Слід відзначити, що популярними щодо випуску серед українських виробників є полівітамінні комплекси Ревіт, Ундевіт (представлені у товарному портфелі трьох виробників) та Гексавіт (двох виробників). На другому місці за обсягом представлених полівітамінів в Україні — американський виробник «Юніфарм Інк.» із колективною торговою маркою Вітрум (9 препаратів, 25% сегмента).

Полівітаміни — дієтичні добавки

За даними довідника Компендіум дієтичні добавки представлені 16 групами засобів, у тому числі декількома групами вітаміновмісних продуктів, зокрема:

1) Група 02 «Дієтичні добавки до продуктів харчування, що впливають переважно на процеси обміну в тканинах» включає підгрупи:

2.1. «Дієтичні добавки — джерела моновітамінів і вітаміноподібних речовин» (108 позицій).

2.2. «Дієтичні добавки — джерела вітамінних комплексів» (66).

2.3. «Дієтичні добавки — джерела вітаміномінеральних комплексів» (159).

2.6. «Дієтичні добавки загальнозміцнювальної дії» (142).

2) Група 03 «Дієтичні добавки до продуктів харчування — джерела мінеральних речовин» містить підгрупи:

3.1. «Дієтичні добавки, що містять окремі мінеральні речовини» (112).

3.2. «Дієтичні добавки, що містять мінеральні комплекси» (11).

Підгрупи 2.2 та 2.3 повністю сформовані із полівітамінних дієтичних добавок, тоді як в решті підгруп це окремі засоби. Сумарно полівітамінні добавки нараховують близько 300 позицій. Ставлення фахівців та споживачів до дієтичних добавок неоднозначне. Проблемою є відсутність єдиного реєстру таких засобів, уніфікованої термінології, системного підходу до контролю якості, належного інформаційного забезпечення тощо. Ці аспекти обігу дієтичних добавок в Україні активно вивчають, зокрема й науковці нашого вишу (Городецька І.Я., 2016).

Дані про ефективність/неефективність полівітамінних засобів для профілактики

Проблему ефективності та безпеки полівітамінних засобів (ПЗ) ми вивчали крізь призму бази Medscape за даними останніх наукових публікацій. Проаналізовано джерела за останні три роки, виявлено 9 публікацій (табл. 2). Слід відзначити, що на відміну від України в інших країнах світу полівітаміни зареєстровані переважно як дієтичні добавки.

На основі даних авторитетних ресурсів (Агентство досліджень з охорони здоров’я та якості (The Agency for Healthcare Research and Quality’s — AHRQ), база даних Кокрана (Cochrane Collaboration), Управління з контролю за харчовими продуктами і лікарськими засобами США (FDA), Управління харчовими добавками (Office of Dietary Supplements), Національна академія медицини США) узагальнено рекомендації щодо вітамінопрофілактики: https://www.medscape.com/viewarticle/906101#vp_2 (табл. 3).

Отже, полівітамінні засоби не є препаратами вибору для «подовження життя» (не впливають на смертність) та для загальної профілактики ССЗ і онкозахворювань, а також мають значну кількість небажаних ефектів. Так, наприклад, ретинол у жінок у менопаузальний період спричиняє зниження щільності кісток, а бета-каротин підвищує ризик розвитку раку легень у курців. Позитивні ефекти, зокрема, мають препарати, що містять фолієву кислоту (для жінок при плануванні та в період вагітності) і вітамін D (для дітей грудного віку).

Читайте також: Імунна система і вітамін D

Національним інститутом охорони здоров’я (NIH) та ­згаданим вище Управлінням харчовими добавками США опрацьовано інформаційний лист для споживачів стосовно раціонального застосування препаратів з полівітамінами та/або мінералами. Лист містить інформацію про види полівітамінних дієтичних добавок та їхнє маркування; загальні рекомендації щодо застосування; попередження про побічні ефекти таких засобів. У ньому зроблено акцент на правильному харчуванні як оптимальному способі одержання вітамінів та мікроелементів. Лист закінчується порадою звернутися до медичного фахівця (лікаря, дієтолога або провізора) для обговорення доцільності застосування дієтичних добавок у кожному випадку.

З огляду на вищенаведений асортимент полівітамінних лікарських засобів (37 препаратів) та дієтичних добавок (загалом близько 300 найменувань) в Україні, а також даних про їхні ефекти, слід наголосити на необхідності проведення просвітницьких заходів серед населення та складання подібних до вищеописаного інформаційних листів для пацієнтів. Фахова фармацевтична допомога під гаслом «Primum non nocere!» при відпуску таких препаратів дуже важлива.

Катерина Дорикевич, доцент кафедри організації та економіки фармації,
Марта Працьовита, студентка V курсу фармацевтичного факультету ЛНМУ ім. Данила Галицького

“Фармацевт Практик” #4′ 2020