Шантаж, як засіб підвищення зарплати
Переглядаючи фільм, ми залюбки спостерігаємо за привабливими аферистами, які шантажують тих, хто нажив капітал нечесним шляхом. А от в реальному житті шантаж виглядає зовсім не так весело. Ви були б здивовані, дізнавшись, що саме так можна класифікувати здавалося б цілком безневинні дії
Мало шановне заняття
Шантаж (фр. chantage) – загроза викриття, розголошення будь-яких відомостей з метою отримання зиску, збагачення. Його жертвами стають не лише герої літературних творів, а й звичайні громадяни. Як правило, жертви задовольняють прохання здирників, щиро вірячи, що ті дадуть їм спокій. Однак у більшості випадків через деякий час ті знову нагадують про себе.
Експерти наполегливо рекомендують не йти на поступки шантажистам і намагатися не реагувати на погрози, оскільки з кожною вдалою погрозою апетити шантажистів зростатимуть.
Дуже сумно, але деяким, аж ніяк не злочинним особам, дрібний шантаж здається цілком невинним і, що важливо, простим та дієвим способом покращення матеріального добробуту або досягнення успіху в будь-якій сфері життя. Шантажисти різної статі та віку вимагають гроші, майно та… збільшення зарплати.
Бритва з двома лезами
Інтернет-сайти періодично влаштовують опитування на тему: «Як досягти підвищення зарплати?». Серед стандартних відповідей («інтенсивніше працювати», «поговорити з безпосередньо шефом» та ін.) лідирує за популярністю «перехід на іншу роботу». До речі, респондент не завжди збирається це робити насправді. Шантаж звільненням вважається найбільш дієвим способом тиску на роботодавця з метою підвищення зарплати та отримання інших преференцій — нової посади, зручного графіка роботи, різних бонусів тощо. З «народним досвідом» сперечатися важко, однак застосовувати таку тактику слід з обережністю.
Для початку потенційному шантажисту не завадить об’єктивно оцінити свої сили та підготувати плацдарм для маневрів. Безперечно, кожному з нас хочеться заробляти багато грошей, щоб жити у достатку та не замислюватись над завтрашнім днем. Однак йти на такий ризикований крок, як шантаж звільненням, більш-менш розумно, якщо ви впевнені в своїй необхідності організації і гідні кращої зарплатні, а в крайньому випадку зможете знайти застосування своїм талантам в іншому місці. Найкращий спосіб набути такої впевненості — провести моніторинг ринку та визначити «вартість» фахівців вашого рівня. Не завадить мати хоча б одну реальну пропозицію роботи, яка б вигідно відрізнялась від тієї, що у вас є. Втім, для людини по-справжньому компетентної, не страшний навіть вихід у нікуди. Якщо ви справді такий, будьте психологічно готовим спалити за собою мости, якщо ваш задум зазнає фіаско. Єдине, чого не варто робити, так це відверто блефувати, оскільки програш може бути цілком реальним. По-перше, багато керівників досить добре знаються на людях і чудово відчувають фальш. А по-друге, якщо досягти бажаного результату не вдалося і ви залишитесь на робочому місці, не сумнівайтесь, перспективи поліпшити матеріальне становище та й взагалі залишитися на роботі знижуються до нуля.
Читайте також: Аутплейсмент: звільнення без болю
Прихована загроза
Слід врахувати, що прямих загроз не любить ніхто, і якщо керівник – людина емоційна, вона може «із принципу» відпустити навіть ключового працівника. До речі, деякі топ-менеджери свідомо дотримуються такої позиції і ніколи не зупиняють «дезертирів». Так чи інакше, професіонали кадрового ринку наполегливо радять уникати категоричних ультиматумів.
Більш продуктивніша тактика поширення чуток. Наприклад, проходячи повз секретарку шефа, можна кинути ненароком: «Як шкода, що я більше не зможу милуватися вашим чудовим манікюром/ зачіскою/ фігурою! В одній солідній фірмі мені зробили таку привабливу «матеріальну пропозицію», що я просто не в змозі від неї відмовитись».
Якщо компанія справді зацікавлена в працівнику, швидше за все, начальник сам викличе вас для з’ясування обставин або просто вживе певних дій, щоб утримати цінного фахівця. До речі, подібна практика є дуже поширеною на Заході. Зазвичай керівники великих компаній розмовляють зі співробітником, який збирається перейти на іншу роботу, пропонуючи йому різні пільги, зокрема і підвищення зарплатні. Щоправда, це стосується лише висококваліфікованих кадрів.
Але лише один раз!
Проте, навіть у разі позитивного результату підсумки можуть бути неоднозначні. Іноді вчасно зупинений спеціаліст може довго і плідно працювати на користь організації. Але за статистикою, більшість людей, які все ж таки залишилися на робочому місці, звільняється протягом 3–6 місяців. У колективі, що пережив подібну «пригоду» важко зберегти колишні стосунки, а роботодавець починає сумніватись в лояльності працівника. Не дивно, що «щасливому шантажисту» починають відразу шукати заміну, навіть якщо він більше не поривається піти. Не виключено, що дуже швидко настане день, коли ініціатива звільнення вже буде виходити від керівництва. Разом з тим, якщо компанія готова переглянути умови роботи та оплати своїх співробітників лише під загрозою їхньої втрати, то вимушена поступка кардинально не вирішить проблеми. Тож рано чи пізно людина знову відчує себе незадоволеною. А шантаж звільненням, безумовно, досить сильний засіб, але як всякий шантаж, може бути по-справжньому ефективним лише один раз.
Підготувала Наталія Малішевська
