Статті

Як авіаперельоти впливають на здоров’я

19/07/2019

На наших очах літаки перетворюються з елітного та дорогого на цілком доступний та «народний» вид транспорту. Все частіше ми стикаємося з тим, що долетіти до місця призначення виявляється дешевше, ніж дістатися поїздом або навіть автобусом. Отже, в житті кожної людини, яка хоче переміщуватися в просторі, авіаперельотів буде все більше. З огляду на це варто розуміти, що відбувається з людським організмом, коли його в герметичному металевому контейнері (яким в сутності є літак) піднімають на висоту 8–10 тис. метрів

Під час польоту найбільший дискомфорт люди відчувають від зміни тиску під час злету та посадки, від вібрацій та хитання в зонах турбулентності. Але окрім подібних очевидних неприємностей, які зазвичай тривають недовго, людина в літаку підлягає впливу менш помітних факторів, які діють протягом всього польоту та при значній його тривалості можуть мати відчутні наслідки. Йдеться про знижений тиск та майже нульову вологість в салоні, а також вимушене тривале перебування без руху («синдром економ-класу»).

Тимчасові неприємності

Перепади тиску під час авіаперельоту можуть спричинити:

  • закладення вух при злеті та посадці;
  • метеоризм;
  • зниження швидкості реакції, погіршення здатності мислити та приймати рішення через гіпоксію головного мозку;
  • відчуття втоми;
  • зниження нічного бачення.

Низька вологість повітря веде до пересихання слизової оболонки очей та носа, а також шкіри, що може спричинити дискомфорт та свербіння.

Комбінація низьких вологості та тиску можуть знижувати чутливість смакових рецепторів на 30%. Пересихання слизової оболонки носа погіршує нюх, через що їжа втрачає смак. Низький тиск та зневоднення організму також можуть посилювати ефект алкоголю та погіршувати похмілля.

Тривале сидіння в одній позі може призвести до виникнення набряків ніг, болю в шиї та попереку.

У більшості людей авіапереліт викликає хвилювання, тривогу, стрес. Вони можуть бути пов’язані зі страхом польотів, розлукою з близькими, незвичною ситуацією, зокрема, побоюванням заблукати в аеропорту, втратити багаж, не встигнути на пересадку, щось переплутати. Але деякі психологи вважають, що знервованість пов’язана з впливом польоту як такого на нервову систему людини. Вони встановили, що в повітрі люди — як жінки, так і чоловіки — стають емоційно більш лабільними, наприклад, частіше плачуть при перегляді фільмів. Тоді як одне дослідження виявило, що в літаку люди стають більш тривожними, напруженими, навіть агресивними, ніж були на землі, інше показало, що, навпаки, політ дарує відчуття щастя, яке, в свою, чергу, може проявлятися надмірною сльозливістю.

Є спостереження, що тривалі перельоти можуть негативно впливати на імунну систему людини, знижувати опірність організму інфекціям та, можливо, сприяти розвитку запальних процесів. Але ці дані потребують подальших досліджень.

Коли є загроза життю

Якщо людина здорова, а політ триває менше 2–3 год, особливо турбуватися не варто — організм без проблем адаптується та витримає незвичайні для нього умови. Але особам із захворюваннями серцево-судинної, дихальної, нервової систем, людям похилого віку, таким, що нещодавно перенесли інфаркт, інсульт, складні операції або тяжкі травми, жінкам на останніх місяцях вагітності необхідно обов’язково порадитися з лікарем, а за можливості — обрати інший вид транспорту. За статистикою на мільйон рейсів припадає 8–25 смертельних випадків серед пасажирів, більшість з яких пов’язана із серцево-судинними хворобами.

Атмосферний тиск в літаку нижчий, ніж на землі на рівні моря. Він приблизно такий, як на горі висотою 2 500 м. Зниження тиску може викликати слабку гіпоксію — знизити концентрацію кисню в крові на 6–25%. На землі в лікарнях при таких змінах застосовують кисневу маску, адже для хворих або осіб похилого віку тривала гіпоксія небезпечна.

У осіб з артеріальною гіпертензією або іншими серцево-судинними захворюваннями коливання атмосферного тиску в салоні може спричинити гіпертонічний криз, який, в свою чергу, загрожує розвитком ускладнень, зокрема гіпертонічною енцефалопатією з набряком мозку, крововиливами в мозок, розшаруванням аневризми аорти тощо. Особливо небезпечним гіпертонічний криз є для людей з вже існуючими хворобами судин та мозку.

Вимушена нерухомість протягом перельоту може призвести до утворення тромбів у судинах, найчастіше — у глибоких венах нижніх кінцівок. Якщо тромб відірветься, то може спричинити тромбоемболію судин. Гостра закупорка судин головного мозку проявляється ішемічним інсультом, коронарних судин — інфарктом міокарда, судин спинного мозку — паралічами та розладами чутливості, периферійних артерій — ішемією тканин із порушенням функцій кінцівок та подальшим розвитком гангрени.

Читайте також: Человек и высота

Тромбозу судин може зумовити низька вологість у солоні літаку. Вона спричиняє зневоднення (кожну годину пасажир втрачає близько склянки рідини), яке веде до згущення крові та підвищує ризик тромбоутворення.

Підвищений ризик розвитку серцево-судинних ускладнень зберігається протягом чотирьох тижнів після тривалого перельоту, але найвищий у першу добу.

Сухе повітря в літаку може спровокувати проблеми з диханням у людей бронхолегеневою патологією: бронхіальною астмою, хронічною обструктивною хворобою легень, дихальною недостатністю тощо.

Авіаперельоти протипоказані особам, які страждають на:

  • тромбофлебіт, тромбоз глибоких вен ніг;
  • пневмонію;
  • загострення бронхіальної астми;
  • підвищений внутрішньочерепний тиск;
  • легеневу гіпертензію;
  • інфекційні захворювання (для запобігання поширенню інфекції).

Не рекомендовані авіаперельоти протягом 1–4 тижнів після хірургічних операцій, перенесеного інфаркту або інсульту, при пошкодженнях середнього або внутрішнього вуха. Цим пацієнтам необхідно отримати дозвіл лікаря.

Вагітна в літаку

Перельоти однозначно не рекомендовані жінкам на пізніх термінах вагітності, адже перепади тиску та стрес можуть спровокувати передчасні пологи. Але на будь-якому терміні вагітності жінка обов’язково має узгодити рішення про можливість авіаперельоту з лікарем. Протипоказаннями до авіамандрівки можуть бути зокрема тяжка анемія, підвищений артеріальний тиск, сильний токсикоз.

Авіакомпанії мають різну політику стосовно вагітних, але майже всі залишають за собою право вимагати довідку від лікаря та відмовити в перевезенні на останніх тижнях вагітності (з 35–36 тижня, при багатоплідній вагітності — з 28-го тижня). Отже, купуючи квитки на літак, вагітним слід обов’язково ознайомитися з правилами авіакомпанії, впевнитися, що термін вагітності під час перельоту не суперечить правилам, відвідати лікаря та за відсутності протипоказань до перельоту отримати довідку із зазначенням очікуваної дати пологів.

Не можна літати протягом тижня після пологів, а також з немовлятами до 1 місяця.

subscribe

Як зменшити дискомфорт під час польоту та уникнути проблем зі здоров’ям:

  • перед перельотом не вживати важку (жирну, смажену, гостру) їжу, алкоголь, газовані напої, під час перельоту пити багато води — до 500 мл на год, не вживати алкоголю та солоної їжі (вони сприяють зневодненню);
  • намагатися більше рухатися: сидячи, розминати ноги та руки, потягуватися, а коли можливо, вставати та ходити по салону;
  • за наявності проблем із венами перед польотом вдягнути на ноги компресійний трикотаж (це не завадить і здоровим пасажирам);
  • для зменшення неприємних відчуттів в очах використовувати очні краплі типу «штучна сльоза»;
  • уникати використання контактних лінз, надати перевагу окулярам;
  • при тривалому перельоті змастити шкіру обличчя та рук зволожуючим кремом;
  • використовувати ортопедичну подушку для шиї та спини;
  • вагітним обирати місця з додатковим простором для ніг або біля проходу.

Важливо! За наявності захворювань серцево-судинної, дихальної, нервової системи, цукровому діабеті, інших хронічних хворобах необхідно проконсультуватися з лікарем про можливість авіаперельоту, існуючі ризики та заходи безпеки. Треба дізнатися в лікаря, як приймати планові ЛЗ з огляду на зміну часових поясів.

Призначені лікарські засоби — як планові, так і для екстремальних ситуацій — потрібно мати з собою в літаку в ручній поклажі! Якщо ліки – у формі аерозолів або потребують для введення шприців, наявність рецепту допоможе уникнути проблем при проходженні контролю безпеки.

При появі будь-яких тривожних симптомів (біль в серці, нестача повітря, біль та оніміння в ногах, симптоми отруєння тощо) слід повідомити членів екіпажу.

Аерофобія

Аерофобія (боязнь польотів) є досить поширеною проблемою, на неї страждає до 15% дорослого населення. Аерофобія — це не просто хвилювання перед польотом, це цілий комплекс фізичних та психічних проявів. Основні симптоми — нервозність вже за кілька днів до польоту; можлива відмова від авіаперельотів через страх; прискорене дихання, тахікардія, тремор та напруження м’язів, підвищене потовиділення під час польоту, потреба в алкоголі як в засобі заспокоєння, постійне відстеження переміщень екіпажу по салону, уявлення картин авіакатастроф.

Зазвичай для подолання аерофобії недостатньо усвідомлення того факту, що літак на сьогодні — найбезпечніший вид транспорту. Він безпечніший за автомобілі, поїзда та навіть пересування пішки. Особам з аерофобією рекомендоване навчання контролю власного стану під наглядом психолога. Пацієнта привчають (як правило, із залученням технології віртуальної реальності) без паніки переживати злети та посадки, надають навички релаксації.

Якщо людина з аерофобією все ж таки опинилася в літаку та відчуває, що її охоплює паніка, психологи рекомендують:

  • спробувати розслабитися: зручно сісти; розслабити ремінь безпеки; закрити очі; якщо є можливість, надіти навушники та ввімкнути спокійну музику; дихати ритмічно та повільно (вдих в два рази коротший за видих);
  • коли є можливість, походити по салону літака, поспостерігати за іграми дітей, поспілкуватися з сусідом;
  • позитивно думати про майбутнє — про мету подорожі, нові враження, зустріч з друзями тощо;
  • використовувати спеціальні мобільні додатки, які виконують роль віртуальних психотерапевтів для аерофобів;
  • прийняти заспокійливий лікарський засіб, який порекомендував лікар

Читайте також: Человек и жара: физиологическая адаптация человеческого организма к высоким температурам

“Фармацевт Практик” #7-8′ 2019

ПЕРЕДПЛАТА
КУПИТИ КНИГИ