Антигіпертензивні засоби та коронавірус
Ще в лютому, під час епідемії COVID-19 у Китаї, стало відомо, що пацієнти з артеріальною гіпертензією мають підвищений ризик тяжкого перебігу коронавірусної хвороби COVID-19. Було відомо, що вірус SARS-CoV-2 використовує рецептор ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ2) для проникнення в клітину-мішень. І в ЗМІ та соціальних мережах поширювалася інформація, що застосування антигіпертензивних засобів із групи блокаторів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС), а саме інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (ІАПФ) та блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ (БРА) призводить до збільшення в організмі кількості рецепторів АПФ, а значить спрощує коронавірусу SARS-CoV2 входження в клітини-мішені та може погіршити прогноз та перебіг COVID-19. Але вже 13 березня Європейське товариство кардіологів (ESC) оприлюднило заяву про те, що поки немає переконливих доказів шкідливого впливу блокаторів РААС при COVID-19 та відміняти ці засоби не треба. Більше того, експерти зазначили, що досліди на тваринах, навпаки, вказують на можливий захисний ефект ІАПФ та БРА щодо легень. Як таке може бути?
Збільшення експресії АПФ2 на фоні прийому ІАПФ та БРА було показано як у тварин, так і у людей з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом. А якщо вірус SARS-CoV-2 використовує рецептор АПФ2 для проникнення в клітину-мішень, то можна припустити, що збільшення кількості рецепторів збільшує кількість вірусів, що потрапляють в тканини легень. Саме на цих даних ґрунтувалася гіпотеза про те, що ІАПФ та БРА можуть сприяти більш агресивному зараженню SARS-CoV-2. Але з АПФ все складніше.
В організмі є дві форми АПФ – просто АПФ та АПФ2, і виконують різні функції. АПФ перетворює ангіотензин І на ангіотензин ІІ, який зв’язується з рецептором ангіотенизину ІІ 1 типу та активує його. Це призводить до звуження судин та ініціації прозапальних та проокислювальних процесів. АПФ2, своєю чергою, розщеплює ангіотензин ІІ до ангіотензину 1-7 та ангіотензину 1-9. Приєднання останнього до рецептору Mas веде до розширення судин та ініціації ПРОТИзапальних та АНТИоксидантних процесів. При цьому, варто згадати, що АПФ2 існує в організмі у 2 формах: трансмембранній із позаклітинним доменом, з яким власне зв’язується SARS-CoV-2, а також розчинній, яка циркулює в крові.
Читайте також: Хлорохін та гідроксіхлорохін у лікуванні COVID-19: питання безпеки
Китайські дослідники показали, що у пацієнтів з COVID-19 та пневмонією значно підвищений у порівнянні зі здоровими особами рівень сироваткового ангіотензину ІІ, який позитивно корелює з вірусним навантаженням та ступенем пошкодження легень. Це може свідчити про те, що SARS-CoV-2, зв’язуючи АПФ2, знижує його залишкову активність та зміщує баланс АПФ/АПФ2 так, що відбувається зростання активності ангіотензину ІІ. Як вже згадувалося вище, ангіотензин ІІ призводить до звуження легеневих судин, запального та окислювального пошкодження органів і таким чином збільшує ризик гострого ураження легень. Але винний в цьому не надлишковий АПФ2, а, навпаки, його дефіцит!
Отже, ймовірно, підвищення експресії АПФ2 могло би пом’якшити деякі з руйнівних ефектів ангіотензину ІІ. Також можна припустити, що розчинна форма АПФ2 може виступати конкурентним інгібітором SARS-CoV-2, а підвищення її рівня зменшить проникнення вірусу в клітини та захистить легені від пошкодження.
Є свідчення про можливу користь ІАПФ та БРА у пацієнтів з гострим ураженням легень або гострим респіраторним дистрес-синдромом (не пов’язаним з COVID-19), а також зі зниженим ризиком розвитку пневмоній та смерті внаслідок пневмоній. Але захисний ефект блокаторів РААС щодо легень при коронавірусній хворобі поки не доведений у клінічних дослідженнях, тому не йдеться про початок застосування ІАПФ та БРА у пацієнтів з COVID-19 з цією метою.
Таким чином, наразі відсутні переконливі докази як шкоди, так і користі застосування блокаторів РААС в контексті пандемії COVID-19. Тому експерти професійних товариств кардіологів Європи, США, Канади рекомендують пацієнтам продовжувати застосування ІАПФ та БРА у звичайному режимі.
Посилання на всі згадані в тексті дослідження та рекомендації професійних товариств можна знайти тут: Bavishi C, Maddox TM, Messerli FH. Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) Infection and Renin Angiotensin System Blockers // JAMA Cardiol. Published online April 03, 2020. doi:10.1001/jamacardio.2020.1282
На фото під заголовком: структура ангіотензинперетворювального ферменту 2 (АПФ2) (Based on PyMOL rendering of PDB 1r42)
