Хвороба Альцгеймера і кишкова мікробіота: нові дані
Маємо нові докази зв’язку між кишковою мікробіотою людини та її ризиком захворіти на хворобу Альцгеймера. Виявляється, концентрація у крові деяких речовин, які виділяють кишкові бактерії, корелює з кількістю амілоїдних бляшок у мозку людини
«Фармацевт Практик» вже писав про дослідження, які свідчать про тісних зв’язок мікроскопічних мешканців кишечнику (бактерій, архей, вірусів, найпростіших) з функціонуванням головного мозку. Є дані, що мікробіота різними шляхами – і через метаболіти, що потрапляють в кров, і через стимуляцію нервових шляхів – може впливати на поведінкові реакції тварин та людей, відповідь організму на стрес, когнітивні здібності, схильність до депресії. Одна з гарячих тем у дослідженнях впливу мікробіоти на мозок – це нейродегенеративні захворювання, що стали справжнім викликом для сучасної медицини.
Раніше було встановлено, що хвороба Альцгеймера має зв’язок із системним запаленням в організмі. З іншого боку, з системним запаленням пов’язані різноманітні дисбіотичні явища – порушення різноманіття та складу кишкової мікробіоти. Тож, можливо, системне запалення є ланкою, яка поєднує стан мікробіоти та зміни в мозку.
У 89 учасників дослідження віком від 65 до 85 років було проскановано мозок щодо виявлення амілоїдних бляшок, характерних для хвороби Альцгеймера. Частина учасників мала встановлений діагноз хвороби Альцгеймера або суміжне захворювання. Крім того, кров учасників проаналізували на наявність певних маркерів, серед яких були ліпополісахариди з мембран пов’язаних із запаленням бактерій (їх знаходять в амілоїдних бляшках і судинах мозку хворих на хворобу Альцгеймера), а також коротколанцюгові жирні кислоти, які виділяються кишковою мікробіотою, але частина з них має протизапальний ефект.
Читайте також: У лікуванні алкоголізму та інших залежностей може допомогти пересадка кишкової мікробіоти
Аналізи показали, що кількість продуктів життєдіяльності бактерій дійсно корелює із кількістю амілоїдних бляшок у мозку хворих. Високі концентрації ліпополісахаридів та коротколанцюгових жирних кислот ацетату та валерату в крові були пов’язані з більшими відкладеннями амілоїду в мозку. При цьому інші коротколанцюгові жирні кислоти, бутирати, біли асоційовані з меншою кількістю амілоїдів. Проте, наразі невідомо, чи діяльність бактерій прямо впливає на розвиток хвороби Альцгеймеру, чи опосередковано, роблячи людину більш схильною до патології.
Звичайно, необхідні подальші дослідження впливу бактеріальних компонентів та метаболітів на розвиток нейродегенеративної патології, але ідея про можливість впливати на здоров’я мозку через кишечник та його мешканців виглядає вельми продуктивною.
* Marizzoni M, Cattaneo A, Mirabelli P et al. Short-Chain Fatty Acids and Lipopolysaccharide as Mediators Between Gut Dysbiosis and Amyloid Pathology in Alzheimer’s Disease // J Alzheimers Dis. 2020; 78(2): 683-697. doi: 10.3233/JAD-200306.
