Фото дня: Лямблії – „паразити туги й суму”
У 1859 році професором Харківського університету Д.Ф.Лямблем були виділені одноклітинні джгутикові організми, які паразитують в тонкому кишечнику людини. Лямбліоз часто протікає під маскою інших захворювань, тому людина може роками не здогадуватися про справжню причину погіршення свого стану.
Лямблії мешкають і розмножуються переважно у верхніх відділах тонкого кишечнику людини. При попаданні в товсту кишку паразит перетворюється на цисту – покривається стійкою захисною оболонкою. З випорожненнями цисти потрапляють у зовнішнє середовище, де тривалий час – іноді до 70 діб – зберігають життєздатність. Хвора на лямбліоз людина щодоби з каловими масами може виділяти до 18 млрд цист. При цьому всього 10 цист цілком достатньо для розвитку захворювання.
Заразитися лямбліозом можна при вживанні забруднених цистами паразита води, овочів, фруктів, через предмети побуту (іграшки, білизну, посуд) або при прямому контакті. Першими «під ударом» опиняються малюки, які не надто часто миють ручки, зате люблять все навкруги ретельно досліджувати та коштувати на смак. Тим часом, лямбліоз не можна назвати виключно дитячої проблемою. Наприклад через забруднену цистами водопровідну воду (цисти лямблій стійкі до дії хлору) легко можуть заразитися й дорослі.
Потрапивши до кишечнику людини, цисти лямблій перетворюються у вегетативні форми й починають швидко розмножуватися. Вже через короткий час на 1 кв.см слизової оболонки кишки може перебувати більше 1 млн. паразитів. Лямблії присмоктуються до епітеліальних клітин та руйнують структуру мікроворсинок тонкого кишечнику, що призводить до порушення травлення й всмоктування практично всіх харчових компонентів, а також дисбактеріозу травного тракту. Хворого турбує діарея, метеоризм, біль у животі, нудота, блювота, зниження апетиту. Внаслідок неповного засвоєння поживних речовин може розвиватися гіповітаміноз, анемія, спостерігається зниження ваги. В результаті порушення бар’єрних функцій стінки кишечнику в кров починають надходити токсичні речовини, які впливають на центральну нервову систему та викликають появу таких симптомів як загальна слабкість, пригнічений стан, плаксивість, швидка стомлюваність, запаморочення. В зв’язку з цими симптомами «паразитом туги й суму» називав найпростіше Д.Ф. Лямбль. Ще одним патогенним ефектом лямблій є алергізація організму, що проявляється у вигляді алергодерматитів, екземи, кропив’янки, алергічного риніту, бронхообструктивних синдромів. Якщо клінічні прояви з боку травного тракту при лямбліозі можуть періодично слабшати, то симптоми загальної інтоксикації та алергічні реакції зазвичай наростають.
На фото: лямблія Giardia lamblia (Wellcome Images), зображення отримано методом скануючої електронної мікроскопії (SEM)
