Цитокіновий шторм – одна з можливих причин смерті при коронавірусній хворобі
Неадекватно потужна імунна відповідь – цитокіновий шторм, або синдром вивільнення цитокінів – у деяких пацієнтів із коронавірусною хворобою COVID-19 може призводити до неконтрольованого запалення та пошкодження органів, зокрема легень. Саме цитокіновим штормом намагаються пояснити випадки смерті від COVID-19 молодих та попередньо здорових людей. Наразі проходять клінічні дослідження різних методів попередження та лікування цього стану
У патогенезі коронавірусної хвороби COVID-19 питань поки що більше, ніж відповідей. Досі незрозуміло, чому у частини інфікованих осіб взагалі не виникає симптомів (при тому що вони виділяють вірус і можуть заражати оточуючих), у частини – симптоми слабкі, а деякі пацієнти опиняються у критичному стані та можуть померти. Не в усіх випадках тяжкий перебіг COVID-19 можна пояснити великою кількістю супутніх захворювань або імунодефіцитом. Однак, багатьох пацієнтів у критичному стані поєднує спільна проблема – це надмірна реакція імунної системи, яка може завдавати організму більшої шкоди, ніж сам коронавірус. Всім відомо, що імунна система може відмінно знищувати. Добре, коли вона знищує щось патогенне, чужорідне або зіпсоване, але дуже небезпечно, коли вона починає руйнувати нормальні тканини власного організму. Чомусь у частини людей, заражених новим коронавірусом SARS-CoV-2, реалізується цей другий небезпечний сценарій.
Як відомо, імунна реакція на вірус включає дві стадії – природну (неспецифічну) та адаптивну (специфічну, тобто спрямовану вже проти конкретного збудника). Природна відповідь починається з виділення інтерферонів, потім підключаються нейтрофіли та макрофаги, які транспортують вірус у лімфовузли, а також виділяють хімічні сигнали (цитокіни) для залучення у вогнище великої кількості імунних клітин. Врешті-решт запускається адаптивна імунна відповідь: відбувається селекція та розмноження клітин, що добре розпізнають патоген, або продукують антитіла, які це роблять. Коли з розвитком адаптивної імунної відповіді виникають проблеми, наприклад, спостерігається дефіцит специфічних Т-кілерів, які необхідні для знищення пошкоджених вірусом клітин організму, макрофаги із легень починають “бити на сполох”: надсилати все інтенсивніші цитокінові сигнали, а коли не отримують бажаної відповіді, надалі посилюють ці сигнали. Виділення величезної кількості цитокінів спричиняє в легенях тяжке запалення, набряк, розвиток дихальної недостатності.
Отже, активація макрофагів та нейтрофілів призводить до пошкодження легень. Не лише при COVID-19, а й при хворобах, спричинених іншими коронавірусами, наприклад, SARS (атипова пневмонія) і MERS (близькосхідний респіраторний синдром), у пацієнтів за відсутності адекватної реакції адаптивного імунітету розвивається надмірна реакція вродженого імунітету – цитокіновий шторм. Ретроспективне дослідження людей, що не вижили при COVID-19, показало, що маркерами викиду цитокінів та ураження органів внаслідок нього були високі рівні феритину та інтерлейкіну-6 (ІЛ-6). Раннє виявлення ознак гіперзапалення та пригнічення вивільнення цитокінів – одна зі стратегій лікування COVID-19. На сьогодні для жодного засобу не доведена ефективність у лікуванні COVID-19, але багато препаратів проходять клінічні випробування, в тому числі, як засоби “приборкання” цитокінів.
Одним із перших варіантів, який досить широко використовують, є пригнічення запалення та імунної відповіді за допомогою кортикостероїдів. Але поки результати застосування кортикостероїдів при COVID-19 є вельми суперечливими.
Читайте також: Хлорохін та гідроксіхлорохін у лікуванні COVID-19: питання безпеки
Ще один шлях боротьби із цитокіновим штормом, який випробовують у багатьох країнах, – це тоцилізумаб – моноклональне антитіло проти рецептору одного із ключових цитокінів – ІЛ-6. Тоцилізумаб схвалений для лікування ревматоїдного артриту, системного ювенільного ідіопатичного артриту, активного поліартикулярного ювенільного ідіопатичного артриту. Вітчизняний протокол «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)» рекомендує розглянути застосування тоцилізумабу у випадку погіршення стану пацієнта, при загрозі тяжкого перебігу та швидкого прогресування захворювання: лейкопенія та/або лімфопенія в загальному аналізі крові; підвищений рівень С-реактивного білка; підвищений рівень ІЛ-6, ІЛ-2.
Найближчим часом у лікуванні пацієнтів із тяжкою формою COVID-19 буде випробувано акалабрутініб – низькомолекулярний ковалентний інгібітор тирозинкінази Брутона, залученої у сигнальні шляхи цитокінових рецепторів. Препарат схвалено для лікування пацієнтів з певним типом раку крові – мантійноклітинною лімфомою. Попередні данні вказують на зменшення у пацієнтів тяжкості респіраторного дистрес-синдрому, що виник при COVID-19, після введення акалабрутінабу. Тепер у глобальному мультицентровому рандомізованому дослідженні дослідники перевірять, як впливає додавання акалабрутінабу до базової терапії на потребу у штучній вентиляції легень та ризик смерті.
Пошук причин виникнення цитокінового шторму у деяких пацієнтів з COVID-19, а також шляхів його раннього виявлення, профлактики та лікування триває.
