Ex temporeСтатті

Ex tempore. Приготування рідких лікарських форм: дезінфікуючий розчин

03/06/2020

Антисептик для рук, або САНІТАЙЗЕР, — це тип дезінфікуючого засобу, який використовують у сфері медичного обслуговування для запобігання передачі патогенних мікроорганізмів, а також з метою дотримання елементарних правил гігієни.

Санітайзер випускають у різних формах (розчин, гель, піна) і рекомендують для дезінфекції рук у місцях, де вода і мило недоступні. Залежно від ситуації він може бути доповненням або альтернативою миттю рук

Сьогодні пандемія COVID-19 зупинила весь світ — карантинні обмеження запроваджені у багатьох країнах, адже відомо, що вірус може передаватися від людини до людини повітряно-крапельним шляхом. Фахівці вважають, що найбільш надійними методами запобігання передачі небезпечних захворювань є використання захисних масок і миття рук з милом. Якщо ж немає можливості помити руки, доцільно застосовувати антисептики для рук і предметів побуту.

Поширення коронавірусу зробило санітайзери предметом першої необхідності, у зв’язку з чим деякі підприємства переобладнали свої виробничі потужності на їхній випуск. Приготувати санітайзери можна і в умовах аптек. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) надала рекомендації щодо складу дезінфікуючих розчинів, в яких активними інгредієнтами можуть бути ізопропанол, етанол, н-пропанол або повідон-йод. До складу більшості спиртових антисептичних засобів входять гліцерин, який є зволожувальним засобом, що запобігає надмірному висушуванню шкіри рук, або інші пом’якшувачі. Також ВООЗ рекомендує до складу санітайзерів включати водню пероксид, який не є активним інгредієнтом для знезараження рук, але використовується для інактивації мікробних спор, які можуть контамінувати розчин у процесі приготування або містяться у нестерильних пакувальних матеріалах.

Ефективність

Експерти ВООЗ рекомендують використовувати даний розчин не тільки для побутової дезінфекції рук, але й для хірургічної дезінфекції — спиртовмісні антисептики для рук знищують різні види бактерій, включаючи антибіотико­стійкі бактерії, мікобактерії туберкульозу, а також гриби. За результатами досліджень встановлено, що антисептики для рук на основі спирту не становлять загрози для власної бактеріальної мікрофлори, наявної на шкірі кожної людини

Ігнац Філіп ЗеммельвейсІгнац Філіп Земмельвейс (1818–1865) — відомий угорський лікар, який запровадив дезінфекцію рук медичного персоналу на 18 років раніше відкриття Лістера — засновника антисептики (див. «Фармацевт Практик», 2019, № 8). Ігнац Земмельвейс після закінчення гімназії у Буді 1837 р. вступив на юридичний факультет Віденського університету, але захопився природничими науками і перейшов на медичний факультет. Закінчив університет за спеціалізацією «хірургія та акушерство» і працював у пологовому будинку Відня. У 1844 р. він отримав докторський диплом, через 2 роки посів місце асистента, а з 1855 р. став професором Будапештського університету.

У 1851 р. Земмельвейс переїхав у Пешт і очолив лікарню Святого Роха, де одним з перших почав боротьбу за чистоту у лікарні, зобов’язавши персонал перед маніпуляціями мити руки у розчині хлорного вапна. Роль Земмельвейса у винаході та впровадженні асептики оцінили лише через десятиліття після його смерті, а саме після відкриття Пастером факту, що збудниками багатьох інфекцій є мікроби. На сьогодні ім’я Земмельвейса носить Будапештський університет медицини і спорту. У Будапешті на пожертви лікарів усього світу Земмельвейсу було встановлено пам’ятник, на якому написано «Спасителю матерів»

Приготування санітайзеру за рекомендацією ВООЗ

Склад

Rp.: Spiritus aethylici 166,6 ml

Sol. Hydrogenii peroxydi 3% 8,35 ml

Glycerini 2,9 ml (3,65)

Aquae purificatae 22,1 ml

M.D.S. Для дезінфекції рук

Рецептура дезінфікуючих розчинів з розрахунку на 1 л

№ 1

Етанол 96% 833,3 мл

Водню пероксид 3% 41,7 мл

Гліцерин 98% 14,5 мл

Вода очищена 110,5 мл

№ 2

Спирт ізопропіловий 99,8% 751,5 мл

Водню пероксид 3% 41,7 мл

Гліцерин 98% 14,5 мл

Вода очищена 192,3 мл

Технологія дезінфікуючого розчину

Санітайзер, запропонований ВООЗ, це комбінація гідрофільних розчинників з різними фізико-хімічними властивостями. При визначенні оптимальної технології перш за все орієнтуються на летючість і в’язкість прописаних рідин. Також беруть до уваги способи дозування кожного з компонентів: спирт етиловий, воду і розчин водню пероксиду дозують за об’ємом, а гліцерин — за масою, враховуючи його щільність (1,26 г/см3). Згідно з вимогами наказу № 197 МОЗ України від 7 вересня 1993 р. неводні розчини готують безпосередньо у флаконах для відпуску. При приготуванні великих об’ємів розчину використовують мірний посуд, а потім приготований розчин фасують у споживацькі флакони. Даний дезінфікуючий розчин після приготування має вистоятися 72 години для знищення спорових форм мікроорганізмів, які можуть бути наявні у компонентах розчину або у флаконах.

ПРИГОТУВАННЯ ДЕЗІНФІКУЮЧОГО РОЗЧИНУ

Нінель Орловецька, канд. фарм. наук,
Оксана Данькевич, канд. фарм. наук,
Руслан Редькін, канд. фарм. наук,
Національний фармацевтичний університет, Харків

“Фармацевт Практик” #5′ 2020

https://rx.ua
ПЕРЕДПЛАТА
КУПИТИ КНИГИ