Ex temporeСтатті

Ex tempore. Приготування препаратів в асептичних умовах: рідина Сельцовського

Гемодинамічні (протишокові) кровозамінники призначені для лікування шоку різного походження та відновлення порушень гемодинаміки, у тому числі мікроциркуляції, при використанні апаратів штучного кровообігу для розведення крові під час операцій

Закони часу все далі і далі відсувають від нас події, факти, імена видатних діячів медицини, важкі уроки і досвід, здобутий дорогою ціною. Досвід з надання медичної допомоги та лікування поранених і хворих у роки Другої світової війни уже став незабутньою історією. Високий рівень розвитку вітчизняної трансфузіології багато в чому забезпечений дослідженнями видатних трансфузіологів, таких як О.О. Багдасаров, О.К. Гаврилов, М.Г. Карташевський, І.С. Колесніков, І.Р. Петров, П.Л. Сельцовський, А.М. Філатов, В.М. Шамов, С.С. Юдін і багато інших. Зусиллями цих лікарів у роки війни було врятовано мільйони людських життів.

У системі лікування поранених велике значення надавалося ранній трансфузійній терапії, спрямованій на поповнення гострої крововтрати при пораненнях шляхом переливання крові. У 1943–1945 рр. на фронті одночасно з використанням крові почали широко застосовувати плазму і комбіновані кровозамінники — трансфузин, рідини І.Р. Петрова, В.І. Попова, П.Л. Сельцовського. Однак введення плазмозамінних розчинів, дія яких спрямована на нормалізацію кровообігу, виявилось недостатньо ефективним у боротьбі із шоком.Тому вчені продовжили роботу зі створення протишокових розчинів.

Протишокові рідини можна розділити на три групи:

• прості, що містять солі, глюкозу і спирт етиловий;
• складні, що містять глюкозу, спирт етиловий, броміди і наркотики;
• складні, що містять глюкозу, спирт етиловий, броміди, наркотики і плазму крові.

Згідно з цією класифікацією до першої групи належить протишокова рідина ЦОЛІПК за прописом П.Л. Сельцовського.

Механізм лікувального ефекту глюкозо-спиртових розчинів зводиться до нормалізації процесів збудження і гальмування у центральній нервовій системі та усунення потоку нервово-больових відчуттів. Останнє досягається шляхом уведення таких речовин, як:

• спирт етиловий, який має знеболювальну, снодійну дію, а також підвищує окиснювально-відновні процеси;
• броміди і наркотики (натрію бромід, морфіну гідрохлорид, барбітал, уретан тощо), що зумовлюють сон та оберігають клітини мозку від виснаження.

Готують протишокові рідини за правилами приготування ін’єкційних розчинів (див. статті «Фармацевт Практик» 2017 р. № 3 Приготовление препаратов в асептических условиях: раствор Рингера і № 5 Приготовление препаратов в асептических условиях: раствор Трисоль для инъекций).

Концентрація спирту етилового у протишокових рідинах становить до 33%. Додавання спирту залежить від умов приготування та здійснюється двома способами:

1. Необхідну кількість спирту додають до приготовленого простерилізованого розчину.
2. Спирт додають у розчин до його стерилізації.

Під час приготування спиртових розчинів флакони слід заповнювати на 3/4 об’єму, а при стерилізації розчин не повинен контактувати з пробкою.

П.Л. Сельцовський (1898–1961) — талановитий клініцист, Заслужений діяч науки. Після закінчення із золотою медаллю гімназії вступив доa медичного факультету Московського університету. З 1924 р. працював ординатором хірургічного відділення губернської лікарні м. Орел. У 1929 р. вступив до аспірантури при 2-му Московському медичному інституті. Його вчителями і наставниками були видатні представники вітчизняної медичної науки: О.М. Бакулев, О.О. Богомолець, А.В. Мартинов, С.І. Спасокукоцький. Завдяки лікарському таланту він зміг за 10 років пройти шлях від аспіранта до професора, працював у хірургічних клініках і в Центральному інституті гематології і переливання крові.

У 1936 р. Сельцовський створив власний глюкозоцитратний рецепт консервування та зберігання крові до 20 діб, що дозволило в роки війни забезпечувати консервованою кров’ю медичні установи Західного фронту. У 1942 р. створив власний рецепт протишокової рідини. У 1944–1953 рр. вчений був головним хірургом Військово-повітряних сил. З 50-х років минулого століття активно вивчав проблеми патогенезу та лікування перитоніту і питання антибіотикотерапії.

Все життя П.Л. Сельцовський велику увагу приділяв підготовці наукових кадрів, опублікував понад 120 наукових робіт, у тому числі 7 монографій і 2 підручники. Нагороджений орденом Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни I і II ступеня, двома орденами Червоної Зірки і багатьма медалями

Рідина П.Л. Сельцовського

Фармакологічна дія протишокових розчинів

Протишокові розчини (поліглюкін, реополіглюкін, желатиноль, декстран):

• підвищують артеріальний тиск;
• збільшують масу циркулюючої крові (на короткий термін. У цьому відношенні більш ефективні протишокові розчини з гіпертонічною концентрацією);
• нормалізують функції центральної і вегетативної нервової систем;
• відновлюють хімізм крові та тканин

Склад

Rp.: Natrii chloridi 7,0

Kalii chloridi 0,2

Magnesii sulfatis 0,04

Glucosi 54,0

Spiritus aethylici 96% 80 ml

Liquoris Wejbeli 3,3 ml

Aquae pro injectionibus ad 1000 ml

М. Sterilisa!

D.S. Внутрiшньовенно крапельно

Нінель Орловецька, канд. фарм. наук,
Оксана Данькевич, канд. фарм. наук,
Руслан Редькін, канд. фарм. наук,
Національний фармацевтичний університет, Харків

“Фармацевт Практик” #6′ 2020